КОВАЛЬЧУК НАДІЯ
Сокальської спеціалізованої школи
Об’єднаймося ж, брати мої! 09.01.2014
Єднаймося брати мої,
Єднаймося за волю України!
Єднаймося за щастя , дух , життя,
Єднаймося, за наше майбуття!
Бо ми всі діти України,
Вона – як матінка для нас,
Вона ростила нас, гляділа,
Тепер прийшов подяки час!
Єднаймося за волю України!
Єднаймося за щастя , дух , життя,
Єднаймося, за наше майбуття!
Бо ми всі діти України,
Вона – як матінка для нас,
Вона ростила нас, гляділа,
Тепер прийшов подяки час!
Захистимо ми нашу Україну,
Постоїмо за неї до кінця!
Ніхто не зможе повалити,
Це вірне серце юнака!
Постоїмо за неї до кінця!
Ніхто не зможе повалити,
Це вірне серце юнака!
Бо разом будемо ми
вільні,
Бо разом сильні будем ми,
І на народному повстанні
Підемо разом до мети!
Ворогів у нас багато,
Та пам’ятай мій рідний брате,
Що тільки разом наша сила,
І вольний дух наш не зламати!
Наша вірність не загине,
Ніхто її не відбере,
Ще наша ненька-Україна,
І засміється й зацвіте!
Заквітне, наче кущ калини,
Що був напоєний Дніпром,
Поллється піснею з народу ,
Великим чистим джерелом!
Щоб цвіт її був довговічний,
І щастя було навкруги,
Єднаймося за руки браття,
Бо тільки так дійдем мети!
Бо разом сильні будем ми,
І на народному повстанні
Підемо разом до мети!
Ворогів у нас багато,
Та пам’ятай мій рідний брате,
Що тільки разом наша сила,
І вольний дух наш не зламати!
Наша вірність не загине,
Ніхто її не відбере,
Ще наша ненька-Україна,
І засміється й зацвіте!
Заквітне, наче кущ калини,
Що був напоєний Дніпром,
Поллється піснею з народу ,
Великим чистим джерелом!
Щоб цвіт її був довговічний,
І щастя було навкруги,
Єднаймося за руки браття,
Бо тільки так дійдем мети!
Тож не цураймось свого
слова,
Наш брат Тарас ще так
сказав!
Запалюйте свої серця з малого,
Щоб цей вогонь повік палав!
Запалюйте свої серця з малого,
Щоб цей вогонь повік палав!
Легенда
про героїв 06.02.2014
Був січень вісімнадцятого
року,
До України підступали вороги,
Війська червоної Росії,
Все ближче до столиці йшли!
Було дві армії жорстокі,
Одна морська, а друга піша!
До України підступали вороги,
Війська червоної Росії,
Все ближче до столиці йшли!
Було дві армії жорстокі,
Одна морська, а друга піша!
Москва кричала : « Землі,
землі»,-
А в нас не було навіть війська!
У цей тривожний грізний час,
Наш уряд закликав до бою!
На захист неньки-України,
Стали студенти та без зброї!
Їх було всього триста,
Всі рвалися на фронт!
Та більшість й зброї не тримала,
Вони любили свій народ!
До подиху останнього,
Оборонялись ці герої!
Врятувались лише семеро,
Решта залишилась в історії.
І на Аскольдовій Могилі,
Над кручами Дніпровими,
Тіла їх були перевезені,
Та як герої всі поховані!
І попри всі важкі репресії,
А в нас не було навіть війська!
У цей тривожний грізний час,
Наш уряд закликав до бою!
На захист неньки-України,
Стали студенти та без зброї!
Їх було всього триста,
Всі рвалися на фронт!
Та більшість й зброї не тримала,
Вони любили свій народ!
До подиху останнього,
Оборонялись ці герої!
Врятувались лише семеро,
Решта залишилась в історії.
І на Аскольдовій Могилі,
Над кручами Дніпровими,
Тіла їх були перевезені,
Та як герої всі поховані!
І попри всі важкі репресії,
Ми пам’ятаєм їхні
подвиги,
Котрі вже стали закарбовані,
У серці вкраїнської нації!
Котрі вже стали закарбовані,
У серці вкраїнської нації!
На
Дніпрових зелених схилах,
Стоїть дерев’яний хрест!
Він нагадує нам подвиги загиблих,
Легенда про яких під Крутами живе!
Стоїть дерев’яний хрест!
Він нагадує нам подвиги загиблих,
Легенда про яких під Крутами живе!
Немає коментарів:
Дописати коментар