ОБДАРОВАНА ДИТИНА

Обдарована дитина — дитина, яка вирізняється яскравими,

 очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких 

досягнень у певному виді діяльності.

Здебільшого найважливішими характеристиками обдарованих дітей вважають:
— надзвичайно ранній вияв високої пізнавальної активності й допитливості;
— швидкість і точність виконання розумових операцій, що зумовлене стійкістю уваги та оперативною пам’яттю;
— сформованість навичок логічного мислення;
— багатство активного словника;
— швидкість і оригінальність вербальних (словесних) асоціацій;
— виражена установка на творче виконання завдань;
— розвиток логічного мислення й уяви;
— володіння основними компонентами уміння вчитися.

Авторські поезії учнів школи

За рідну країну

Боронячи рідну країну,

Ризикуєте ви кожен день.

Твердо вірячи у перемогу,

Викликаєте ворогів на дуель.

Ночуючи в вогких палатках,

Долаючи всі перешкоди,

Ви знову стаєте на чатах.

Заради миру і згоди.

Побачивши світло в тунелі,

Відчули ви  підтримку друзів .

Немає ліку вашій одвазі,

Покладеній не на марне звитязі.

                            Понурок   Р.,учень 8-Б класу

Матусенько

Мамо ,  матусе  рідненька,

Ти в нас така є гарненька.

В тебе в очах є весна,

Ти наче квітка ясна.

Усмішка твоя чарівна,

А рученька завжди вірна.

Ріднішого слова нема,

Рідненька  матусе  моя .

Очі твої як зірки,

Тепло від твоєї руки.

Виростила ти мене.

Дякую тобі за це.

                                Генсецька  Л. ,учениця  11-А класу

Реалії життя

Люблю безмежно я свою країну,

Красиву та квітучу Україну.

Вона - могутня, сильна і багата,

А її мова - щира і крилата.

Та мова це духовне джерело,

Яке в усіх народів є й завжди було.

Це людський дух, і почуття й кохання,

І досвід наш, й думки, і сподівання.

Багата теж на різні символи вона,

На дивовижні краєвиди, на міста.

І на відомі в цілім світі народнії пісні,

Що склали їх колись ще наші бабусі.

Тож, я вважаю, це є наша слава,

І знищити її - ніхто не має права.

Це наша гордість й спадщина для тих,

Хто ще живе  і буде ще в живих.

А ще тут люди - дуже добрі й щирі,

Що люблять Україну  й хочуть жити в мирі.

Що бережуть культуру й традиції свої,

А за свою свободу поляжуть у борні.

Розвиненою в нас є Україна теж,

А її волі й славі немає в світі меж.

Проте й недолік був у нас один,

Це Янукович-президент, той сучий син.

Усе що міг - усе розграбував,

А що народу обіцяв - позабував.

З Росією хотів "дружити" добре він,

І обернулось лихом це з усіх сторін.

Не витримав народ, ударив дзвін,

І змусив він людей піднятися з колін.

І вийшли люди на Майдан, на вірну смерть,

Щоб відігнати владну банду з України геть.

На площі цій зібрався весь народ,

А більшість - молодь, що не знає перешкод.

Всі ті, хто прагне змін в нашій країні

І хоче жити в Європейській Україні:

Без хабарів у ВУЗах якісно навчатись,

А далі легко працевлаштуватись,

Створить сім'ю, власних дітей ростити,

В своїй державі гідно й мирно жити.

Стояли на Майдані в дощ й мороз,

Не боячись та не лякаючись погроз.

Колонами на штурм будівель йшли,

Спереду синьо-жовтий стяг несли.

На барикадах падали вони,

Та, незважаючи на це, до цілі йшли.

Вони ішли й не думали про те,

Що вража куля їх наздожене.

Що лютий снайпер їм поцілить в груди,

Що буде дикий біль і рани будуть всюди!

А хтось у Сотню в небо полетить, -

А їхні рідні будуть вічно з болем жить!

І на майдані "Плине кача" стануть  їм співати,

Й "Герої не вмирають!" у слід їм скандувати.

Та навіть мертвим, їм не всеодно,

Адже вони й надалі з нами заодно.

І владу вже обрали нову люди,

Й здавалось, заживуть усі усюди.

Країна наша вільною вже буде,

А весь цей жах й страждання позабуде.

Аж на тобі - "нам этого не надо,

Давай нам референдум!", - горлали дехто радо.

"Здесь  Новороссия, и Крым здесь тоже наш,

Ты хоть не хочешь - всеровно отдашь!"

Ще й "старший брат" нас "визволяти" буде,

І знову українців ранить в серце й груди.

І піде брат на брата у кривавий бій,

І розпочнеться знов жорстокий цей двобій.

- Тож схаменіться, люди! - просимо ми в Бога,

Бо в кожного із нас своя дорога.

У кожного із нас одне життя,

Й назад в цей світ - не буде вороття!

Все це - реалії життя,

А в нас таке передчуття:

Що буде МИР в нашій країні,

У славній неньці Україні!

                                     Воробей Анастасія,учениця 8 класу